Зміст Технічне завдання…………………………………………………………………. 3  Вступ……………………………………………………………………………….. 4  Огляд основних технологій локальних та глобальних комп’ютерних мереж………………………………………………………………………....  5  Розробка загальної структури корпоративної комп’ютерної мережі…… 19  Розробка локальної мережі головного підрозділу організації…………… 21  Структуризація ІР-мережі головного підрозділу…………………………. 23  Розробка структурованої кабельної системи центрального будинку головного підрозділу……………………………………………………….. 25  Висновки…………………………………………………………………………… 26  Список використаної літератури…………………………………………………. 27  Додатки……………………………………………………………………………... 25    Технічне завдання Спроектувати корпоративну комп’ютерну мережу (ККМ) організації (навчального закладу, проектного інституту, банку, виробничого підприємства, заводу та інш.), яка має наступні властивості та характеристики: ККМ об’єднує географічно віддалені між собою мережі кампусів (центральна мережа та філії), кількість яких рівна 2 (для непарної передостанньої НЗК) і 3 (для парної передостанньої НЗК), а відстань між головною мережею та її найближчою філією становить значення d [км], де d- відстань в км, рівна 3-м останнім цифрам НЗК. ККМ повинна забезпечувати наступні послуги своїм корпоративним користувачам: 2.1 доступ корпоративних користувачів до: централізованої бази даних; корпоративних WWW-, FTP- та E_mail-серверів; можливість забезпечення обміну мультимедійними послугами: відеоконференцзв’язок; підключення корпоративних користувачів до мережі INTERNET з метою забезпечення її базових послуг; організація мережі доступу до корпоративної мережі для віддалених користувачів. Вибрати з наступних варіантів: комутована телефонна мережа загального користування (КТМЗК), INTERNET, ISDN, X.25, Frame Relay, та ін. Номер залікової книжки: 1309128 Вихідні дані для проектування, які визначаються на основі номера залікової книжки (НЗК) є наступними: число географічно віддалених між собою мереж кампусів (центральна мережа та філії) n = 3( згідно з предостанньою цифорою НЗК) ; відстань між головною мережею та її найближчою філією d = 128 км (рівна 3-м останнім цифрам НЗК); мережа кампусу об’єднує n = 4 будинки ( згідно останньої цифри НЗК з табл.), максимальна відстань між будинками m = 3 км (згідно передостанньої цифри НЗК з табл.). кількість маршрутизаторів в мережі кампусу p=4+3=7 кількість k вузлів в мережі центрального будинку кампусу головного підрозділу дорівнює добутку двох останніх цифр НЗК на 10 (kmin=100) k =2ост.цифри НЗК * 10 = 280;  Вступ З глибокої давнини людство намагалося винайти засоби організації зв’язку на далеку відстань. До таких засобів можна віднести димовий телеграф, сигнальні вогні та ін. Безпосереднім провісником сучасних КМ були телеграфна та телефонна мережі. Виникнення мереж передавання даних і розподіленого їх опрацювання було результатом науково-технічної революції та розвитку мікроелектроніки. У 50-х роках ХХ ст, коли з’явились досить потужні ЕОМ, виникла потреба зв‘язувати їх з одним або багатьма терміналами для ефективнішого використання їхніх ресурсів. Було створено системи з розподілом часу роботи центрального процесора, де кожному терміналу по черзі виділявся квант часу. Канали з’язку в такій системі були досить дорогими, і термінали використовували їх неефективно. Тому згодом учені розробили спеціальні пристрої (мультиплексори та концентратори), які збирали трафік (інформацію) з розташованих поблизу терміналів для спрямування його до центрального процесора. Елементом такої системи був фронтальний процесор, який виконував функції організації зв’язку. Унаслідок еволюції мережа поступово набула сучасного вигляду. Тепер вона має багато центральних процесорів, терміналів та мереже зв’язку, яка складається з вузлів. Кожен вузол – це пристрій (комп’ютер, маршрутизатор) спеціалізований на виконання комунікаційних завдань. Для мередавання даних між вузлами використовують спеціальні магістральні канали. Замість те...